Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Pryvalov V$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Pryvalov V. A new tectonic model for the late Paleozoic evolution of the Lorraine-Saar coal-bearing basin (France/Germany) [Електронний ресурс] / V. Pryvalov, J. Pironon, A. Izart, R. Michels, O. Panova // Тектоніка і стратиграфія. - 2015. - Вип. 42. - С. 40-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tis_2015_42_8 | ||
| 2. |
Bujok P. New insights into unconventional gas potential of the Mikulov Jurassic marls in the Moravian part of the Vienna basin (Czech Republic) [Електронний ресурс] / P. Bujok, V. Pryvalov, P. Skupien, J. Pironon, A. Pryvalov, O. Panova // Тектоніка і стратиграфія. - 2015. - Вип. 42. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tis_2015_42_12 | ||
| 3. | 
Pryvalov V. O. Geology in Environmental Management Issues of the Donbas Within the Context of Its Forthcoming Restoration [Електронний ресурс] / V. O. Pryvalov, O. A. Panova, А. V. Pryvalov // Мінералогічний журнал. - 2020. - Т. 42, № 1. - С. 76-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2020_42_1_9 Донецький басейн (Донбас) - це один із найбільших пізньопалеозойських вугільних басейнів світу. У геологічному сенсі цей басейн виділяється потужним осадовим чохлом, котрий містить багаті на вугілля поклади. На теренах Донецької складчастої споруди цей басейн зазнав інверсійно-складчастих рухів, керованих принциповою дислокаційною зоною. Тривалий час Донбас виконував роль найважливішого осередку української промисловості, видобутку вугілля та ртуті, численні металургійні та хімічні підприємства, переробні майданчики. У басейні ідентифікована велетенська маса органічної речовини, достатній ступінь його термального дозрівання надають змогу розглядати Донбас як найбільше родовище вуглеводнів із нетрадиційними колекторами, включаючи значні поклади "сланцевого газу" та вугільного метану, котрі можуть забезпечити ресурсну базу для припинення української залежності від імпорту газу з РФ. Зараз цей геологічний та економіко-географічний регіон потерпає від тривалих бойових дій, наслідки яких у екологічному сенсі є непередбачуваними та загрожують безпеці сусідніх територій. Мета роботи - дослідження загрози убивчої комбінації історично стійких техногенних змін і збройного конфлікту, що вплинули на повітряно-наземне та підземне середовище, міські об'єкти та інфраструктурні споруди, грунти та розвиток сільського господарства в межах Донбасу (Східна Україна). Дослідження виконано на підставі аналізу даних довго- та короткотермінових спостережень навколишнього середовища, зібраних у Донецькому басейні з метою типізації та визначення найактуальніших екологічних проблем сьогодення, а також формулювання наріжних завдань для його майбутнього відновлення. Увагу приділено розвитку екологічних проблем з 2014 р. дотепер, зокрема окреслено ризики, пов'язані з конкретним геоструктурним положенням ділянки підземного ядерного вибуху "Кліваж" та індукованою сейсмічною активністю, що мала місце поблизу селища Об'єднаний (Ханжонково, м. Макіївка) у 2019 р. Описано методи виявлення та профілактики проблем геологічного та навколишнього середовища. Обговорено коригувальні заходи, які можуть бути вжиті. | ||
| 4. | 
Panova O. Key geological characteristics and major environmental challenges of the donbas from standpoint of indicating goals for its future recovery [Електронний ресурс] / O. Panova, A. Pryvalov, V. Pryvalov // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія : Гірничо-геологічна. - 2019. - № 1-2. - С. 51-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npdntu_gg_2019_1-2_8 | ||
| 5. |
Pryvalov V. Cleat systems identification in coalbed methane reservoirs of the Lorraine basin with the help of X-ray computer tomography [Електронний ресурс] / V. Pryvalov, J. Pironon, P. De Donato, A. Izart // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія : Гірничо-геологічна. - 2019. - № 1-2. - С. 61-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npdntu_gg_2019_1-2_9 | ||
| 6. | 
Pryvalov V. Multi-scale structural inheritance of fracture systems pattern in coal-bearing measures of the Lorraine-Saar coal Basin [Електронний ресурс] / V. Pryvalov, J. Pironon, P. Donato, R. Michels, A. Izart, C. Morlot, O. Panova // Геофизический журнал. - 2022. - Т. 44, № 1. - С. 40-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2022_44_1_5 Лотаринзько-Саарський басейн (ЛСБ) - один з головних палеозойських вугільних басейнів Західної Європи, котрий протягом двох століть виконував роль важливого осередку підземного видобутку вугілля та пов'язаних з ним багатопрофільних видів промислової діяльності у транскордонному районі Франції та Німеччини. Басейн має значні запаси вугілля, зосереджені в численних латерально витриманих вугільних пластах, в яких під впливом процесів вуглефікації під в процесі занурення кам'яновугільних відкладів генерувалися газоподібні вуглеводні. ЛСБ виділяється потужним осадовим чохлом до глибини 6 км, який зазнав інверсійних рухів, що призвели до палеозойської денудації близько 750 м у французькій частині басейну та домезозойської (пермської) денудації в діапазоні 1800 - 3000 м у німецькій частині басейну. Історично вуглевидобуток у районах Лотарингії та Саару був пов'язаний зі значними ризиками безпеки підземних робіт через високий вміст метану у вугільних пластах. ЛСБ має величезний потенціал щодо видобутку нетрадиційної вуглеводневої сировини, включаючи метан вугільних пластів. Вугільні шахти тут більше не експлуатують для видобутку вугілля; однак метан, що утворився на глибоких горизонтах унаслідок термогенних перетворень органічної речовини, мігрує по тріщинах до земної поверхні. Скорочення природних викидів метану за рахунок видобування метану вугільних пластів є винятково важливою можливістю для уповільнення темпів глобального потепління. Практично всі відомі родовища вугільного метану в світовому масштабі так чи інакше порушені системами природних різномасштабних тектонічних розривних дислокацій і від великих зон розломів до близько розташованих мікрозсувів і тріщин кліважу у вугільних пластах. З огляду на багаторічний досвід геологічних досліджень під час видобутку вугілля в минулому, ЛСБ не є винятком з цієї тенденції. Характеристика структурних закономірностей розподілу тріщинуватості у різних масштабах є прагматичним процесом, що підсилює адекватне сприйняття продуктивності покладів вугільного метану. Мета роботи - отримати уявлення про стиль і кінематичні характеристики мультимасштабних систем тріщин у вугленосних товщах на підставі аналізу результатів геологічного довивчення площ ЛСБ, підземної геологічної документації гірничих виробок, а також рентгенівської комп'ютерної томографії зразків вугілля. Це допоможе вибрати правильну стратегію забезпечення належних технічних рішень для ефективної розвідки та видобутку метану вугільних пластів у басейні. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |